відзвичаїти


відзвичаїти

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відзвичаєний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • відзвичаєння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • відзвичаїти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відзвичаїтися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відзвичаїти — див. відзвичаювати …   Український тлумачний словник

  • відзвичаїтися — див. відзвичаюватися …   Український тлумачний словник

  • відзвичаювати — юю, юєш, недок., відзвича/їти, а/ю, а/їш, док., перех. Змушувати кого небудь відвикнути від чогось …   Український тлумачний словник

  • відзвичаюватися — ююся, юєшся, недок., відзвича/їтися, а/юся, а/їшся, док. Втрачати звичку до чого небудь; відучуватися …   Український тлумачний словник

  • відвикати — відвикнути (утрачати звичку робити що н., бувати десь тощо), відзвичаюватися, відзвичаїтися, відучуватися, відучитися …   Словник синонімів української мови

  • відзвичаювати — відзвичаїти (примусити позбутися якоїсь звички), відучити, відучувати …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.